Меню
Прозорість та відкритість діяльності закладу. 17. Булінг
Сьогодні у садочку 54 дитини. Меню: сніданок-манна молочна каша, чай з лимоном, булка з вершковим маслом і твердим сиром; обід-борщ з сметаною, котлети січені з птиці, каша гречана в'язка, сік, хліб житній; полудень-риба тушкована в томатному соусі з овочами, картопляне пюре, какао на молоці, ватрушка з сиром.


Булінг в ЗДОміф чи реальність Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.


Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор. Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага.


Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами. Хто провокує булінг в дитсадку Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: Педагог або помічник вихователя: — зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі; — ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки; — глузує із зовнішнього вигляду дитини; — образливо висловлюється про дитину чи її батьків; — проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини. Батьки або члени сім’ї: — б'ють та ображають дитину вдома; — принижують дитину у присутності інших дітей; — проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини; — ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі. Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО Дитина-жертва булінгу поводиться незвично.


Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина: Вдома: — не хоче одягатися вранці; — шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка; — просить батьків забрати її із дитячого садка раніше; — плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі; — грає наодинці. В дитячому садку: — не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо; — усамітнюється при будь-якій нагоді; — часто губить свої іграшки або речі; — бруднить чи псує одяг; — грає поламаними іграшками; — відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі; — не має друзів у групі. Що робити батькам — У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною. — Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити. — Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

— Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними. — Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися довго у ДНЗ тощо). — Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось вихователю чи помічнику вихователя. — Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга. — Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до адміністрації. — Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. — Обов’язково рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога. — Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. — Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку. Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), якиу б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.






волог.:

тиск:

вітер: