Меню
Новини
Секрети виховання


СЕКРЕТИ ВИХОВАННЯ/Files/images/2013-2014_rr/malyunki/мама і син.jpg

Дисципліна - не покарання!


(поради батькам)

Психологи вважають: дисциплінованість полягає не в тому, щоб дитина задовольняла вимоги батьків, а в тому, щоб вона вчилася жити серед людей. Таке вміння ґрунтується не лише на дотриманні елементарної чемності, а, швидше, на здатності зрозуміти іншого, на повазі до себе й до тих, хто навколо.


ГРАМАТИКА ДИСЦИПЛІНИ

  • Тілесне покарання неприпустиме!
  • Подавайте добрі приклади.Поводьтеся так, щоб дитина не бачила суперечностей у ваших словах і діях.
  • Чітко визначайте межі дозволеного.Батьки повинні погодити спільну лінію поведінки, щоб не сперечатися у присутності дитини.
  • Проявляйте наполегливість.Твердо вимагайте дотримання встановлених вами правил без жодних відступів і поблажок.
  • Проявляйте сталість.Якщо сьогодні дозволили дитині щось зробити або взяти, забудьте про післязавтрашню заборону, якщо повториться така сама ситуація.
  • Вводьте в „уроки дисципліни" гру.Така ситуація передбачає перетворення нудного напучування у захопливе заняття.
  • Відвертайте увагу.Якщо дитина вередує, переводьте її увагу на щось інше, привабливе для неї.
  • „Фізичне усунення".Якщо вам не до вподоби постійні посягання на ваш улюблений сервіз, простіше прибрати його з-перед очей дитини.
  • Убезпечте оселю.Облаштуйте оселю так, щоб дитина могла гратись без вашого постійного „не можна".
  • Осуджуйте не дитину, а її вчинки.Краще сказати: „Мені дуже прикро, що ти розбив цю вазу", аніж „Ти такий незгабний, поганий тощо".
  • Повторення - мати науки.Частіше пояснюйте дитині сутність усталених в родині обмежень та правил поведінки.
  • У дітей „коротка пам'ять".Суворо зауважте пустунові одразу ж, коли він завинив, бо він не зрозуміє й не запам'ятає уроку.
  • Не читайте довгих нотацій.Одне коротеньке зауваження набагато ефективніше.
  • Пояснюйте дитині мотиви вашої поведінки.Якщо вона розуміє, чого ви очікуєте від неї і чому, їй легше розібратися у суперечностях, які її пригнічують.
  • Залучайте дитину до прийняття рішень.Радьтеся з нею, цікавтеся її думкою, запропонуйте на вибір два виходи зі складної ситуації і разом обговоріть, який кращий. Розмірковування - також своєрідний маневр для відвертання уваги.
  • Запобігайте конфліктній ситуації.Краще відвернути її, аніж потім шукати вихід.
  • Будьте поблажливими до непосидюх.Малята не можуть тихо всидіти понад кілька хвилин на концерті або слухняно йти поряд з вами на прогулянці.
  • Любіть дитину.Якщо ви звертаєте на неї увагу лише тоді, коли вона вередує, б'ється чи кусається, не сподівайтесь не добрі результати від спонтанних виховних заходів.

/Files/images/2013-2014_rr/malyunki/семья.jpg
/Files/images/7047.gif

Заборона без примусу

Без заборон в нашому житті не обійтися, але батькам важливо вміти правильно формулювати їх і бути послідовними й одностайними, вимагаючи дотримання правил. Ситуація, коли один щось забороняє, а інший нишком дозволяє, неприпустима. 
До найважливіших заборон належать насамперед ті, нехтування якими загрожує здоров'ю і життю (як от визирати у відчинене вікно - не можна; підходити до плити, на якій стоїть гаряча каструля - не можна). І не робіть винятків і категоричних правил, приміром, не дозволяйте малому виглядати у прочинене вікно, навіть якщо маєте час підстрахувати його. 
Водночас пам'ятайте, що для 2-3 річної дитини кожна заборона - це джерело розчарування, нерідко й агресії, адже малюк сприймає її як обмеження свободи дій, як неможливість задовольнити власну цікавість. Рецепт запобігання образам і сваркам простий: на кожне «не можна» має бути своє «можна». Наприклад: «Не можна рвати мамин журнал, а можна ось стару газету». 
Категоричних заборон не набереться аж надто багато. Набутий досвід, знання не сприйматимуться дитиною як обмеження свободи. 
Не варто робити трагедії і в разі, якщо дитя дає волю рукам чи кусається. Придивіться спочатку: може, таким чином малюк хоче привернути до себе увагу, а дієвішого способу не знає? Уникайте бурхливих емоцій і тим більше сміху (мовляв, ти ба, яке воно!), а то ще, чого доброго, дитині сподобається ця реакція. Незгоду на «спілкування з ляпасами» висловіть твердо, але спокійно. Замість «Не смій битися!» скажіть: «Ні, битися ми не будемо, пограймося краще так...» Легше і доцільніше відволікти дитину від небажаних вчинків, ніж згодом викорінювати погану звичку. 
/Files/images/2013-2014_rr/malyunki/31362210998.jpgА от агресія у 2-3 річному віці потребує інших заходів. Дитині вже знайоме поняття «боляче». Якщо дитина вдарила іншу дитину, правильно буде їй сказати: «Ти вдарив (чи вкусив, чи подряпав) хлопчика, йому боляче. Тепер дітки гратимуться, а ти посидь, подумай, чому так робити не можна». Обмеження у русі, відлучення від гри - таких життєво необхідних для дітей речей, бо це їхня природа, - чи може бути більше покарання. Як правило, навіть після декількох таких заборон дитина уникатиме відлучення від гри.

/Files/images/7047.gif


Дата: 2017-08-19 09:11:55



волог.:

тиск:

вітер: